Курсовая работа "Будівництво радіального відстійника"

Название:
Будівництво радіального відстійника
Тип работы:
курсовая работа
Размер:
3,1 M
27
Скачать
Характеристика споруди відстійника і її конструктивні особливості. Визначення розмірів котлованів і об'ємів земляних робіт. Вибір технічних засобів для виконання земляних робіт. Складання калькуляції трудових витрат і таблиці технологічних розрахунків.

Краткое сожержание материала:

Пояснююча записка

до курсової роботи на тему:

«Будівництво радіального відстійника»

Зміст

Вступ

1.Характеристика споруди і її конструктивні особливості

2. Склад і об'єм будівельно-монтажних робіт

2.1 Визначення розмірів котлованів і об'єма земляних робіт

2.2 Вибір технічних засобів для виконання земляних робіт

2.3 Техніко-економічний вибір екскаваторів

2.4 Визначення марки і кількості вантажних автомобілів для транспортування зайвого гранта

2.5 Вибір монтажних кранів для монтажу споруд ВіВ

2.6 Техніко-економічне порівняння кранів

3. Складання калькуляції трудових витрат і таблиці технологічних розрахунків

Висновок

Література

Вступ

Метою виконання курсової роботи є закріплення, поглиблення і узагальнення знань і практичних умінь для визначення необхідної кількості машин кожного типу при виконанні земляних робіт у процесі будівництва радіальних відстійників.

Отже, об'єктом проектування є радіальні відстійники, а саме 4 штуки діаметром 24 м та висотою 3,6 м, тип ґрунтів супісок.

В даній курсовій роботі ми визначаємо об'єм будівельних робіт при розробці котлованів під радіальні відстійники, обираємо технічні засоби для виконання земляних робіт, здійснюємо техніко-економічні порівняння екскаваторів,

В результаті всіх обрахунків ми складаємо калькуляцію трудових витрат для визначення тривалості роботи радіальних відстійників.

1.Характеристика споруди і її конструктивні особливості

Радіальні відстійники являють собою круглі в плані споруди, в яких освітлення стічних вод відбувається при їх горизонтальному русі в радіальному напрямку від центру до периферії (рис. 1.1).

Типові проекти радіальних відстійників діаметром 18-50 м дозволяють використовувати їх на очисних станціях практично будь-якої продуктивності, починаючи з 20 тис. м3/добу (табл. 1.1). До складу типового вузла входять чотири відстійники, насосна станція, розподільна чаша і жирозбірники (рис. 1.2). Очищувані стічні води по дюкеру надходять у розподільчу чашу, де за допомогою чотирьох незатоплених водозливів з широким порогом потік поділяється на чотири рівні частини, кожна з яких по самостійному трубопроводу надходить у центральний розподільчий пристрій свого відстійника.

Таблиця 1.1

Уніфіковані розміри первинних радіальних відстійників із збірного залізобетону

Параметри

Діаметр відстійника, м

18,0

24,0

30,0

40,0

Типовий проект

ТП 902-

2-362.83

ТП 902-

2-363.83

ТП 902-

2-378.83

ТП 902-

2-383.83

Діаметр розподільного пристрою, м

1,4

1,6

1,8

2,0

Гідравлічна глибина, м

3,4

3,4

3,4

4,0

Висота зони осаду, м

0,3

0,3

0,3

0,35

Діаметр мулового приямка, м

5,0

6,0

7,0

8,0

Діаметр підвідного трубопроводу, мм

700

900

1200

1500

Діаметр відвідного трубопроводу, мм

500

600

800

1200

Діаметр трубопроводу сирого осаду, мм

200

200

250

250

Об'єм зони осаду, м3

110

210

340

710

Розподільчий пристрій являє собою сталеву трубу, яка переходить нагорі у вертикальний розтруб, що плавно розширюється і закінчується під рівнем води. Стічні води, що виходять із розподільчого пристрою, попадають у зону, обмежену стінками металевого циліндру, який забезпечує заглиблений їх впуск у зону освітлення. В процесі освітлення стічні води рухаються горизонтально у радіальному напрямку до кільцевого водозбірного лотка, розміщеного біля зовнішньої стінки відстійника. При цьому швидкість руху стічних вод змінюється від свого максимального значення в центрі до мінімального на периферії споруди, що складає характерну особливість радіальних відстійників розглядуваної конструкції. Згідно СНиП 2.04.03-85 швидкість руху стічних вод на середині радіуса не повинна перевищувати 5-10 мм/с.

Відведення з радіального відстійника освітлених стічних вод здійснюється за допомогою кільцевого водозбірного лотка, одна із стінок якого є порогом водозливу. Кращі умови відведення стічних вод забезпечуються влаштуванням водозбірного лотка на відстані 0,5-1 м від стінки відстійника.

Рис. 1.1 Радіальний первинний відстійник діаметром 18 м: 1 - подаючий дюкер; 2 - механічні скребки; 3 - струминонаправляючий циліндр; 4 -трубопровід для видалення осаду; 5 - відвідний трубопровід освітленої води; 6 - жирозбірник; 7 - привід мулоскреба; 8 - напівзанурена дошка; 9 - водозбірний лоток

Завдяки цьому водозливи можуть влаштовуватись з двох сторін водозбірного лотка, що зменшує його гідравлічне навантаження.

Вітрові хвилі, що утворюються на водній поверхні при сильних вітрах, можуть викликати 1,5-кратну нерівномірність гідравлічного навантаження на водозливи водозбірних лотків. Таку нерівномірність вдається значно зменшити при влаштуванні на гребені збірного лотка зубчастого водозливу у вигляді трикутників з кутом 90 0 при вершині.

Осад, що випадає на дно, згрібається до мулового приямка, розміщеного в центрі відстійника, за допомогою спеціальних скребків. Приямок являє собою перевернутий зрізаний конус. Дно відстійника влаштовується з похилом 0,005-0,05 від периферії до приямка.

Рис. 1.2 Вузол типових радіальних відстійників діаметром 30 м: 1 - розподільна чаша; 2 - відстійники; 3 - насосна станція сирого осаду; 4 - жирозбірник; трубопроводи: 5 - сирого осаду; 6 - промивної води; 7 - жиропровід; 8 - повітропровід.

До складу скребкового механізму входять два радіальні крила із скребками, розміщеними під кутом 35 0 до напрямку руху мулоскреба, рухома ферма з містком, яка опирається одним кінцем у центрі відстійника, а іншим на периферійний привід з візком на пневмоходу. До ферми закріплене також підвісне обладнання, що згрібає спливаючі на поверхню речовини до жиро-збірника, з якого вони відводяться на перекачку. Частота обертання ферми із скребками складає 2-3 год-1 (периферійна швидкість 0,05-0,1 м/с). Скребки працюють безперервно чи включаються в роботу періодично після накопичення шару осаду товщиною 15-20 см. Видалення осаду із мулових приямків здійснюється по трубопроводу діаметром 200-300 мм за допомогою плунжерних насосів, розміщених у напівзаглибленій насосній станції. Там же розміщені насоси для перекачування спливаючих домішок і спорожнення відстійників. Застосування плунжерних насосів дозволяє отримати осад вологістю до 93,0-93,5 %. Осад із мулових приямків може також видалятися по трубопроводу під тиском стовпа води висотою 1,5 м. У цьому випадку вологість осаду, що перекачується далі відцентровими насосами, складає в середньому 95 %.

Робоча глибина відстійної частини радіальних відстійників Нset приймається в межах 1,5-5 м, висота нейтрального шару Нн = 0,3 м, висота шару осаду і дії скребка Н0 = 0,3-0,35 м, розрахункове навантаження на 1 м2 дзеркала води -1,5-3,5 м3/год.

Радіальні первинні...